Матвія 9:18-38

Матвія 9:18-38 УТТ

Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе. Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі. А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи! Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів. Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі]. Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.