Вiд Матвiя 9:18-38
Вiд Матвiя 9:18-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила». Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями. У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща. Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю». Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала. Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього. Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала. Чутки про це розійшлися по всій тій країні. Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!» І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи». Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути». І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається». Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах. В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом. Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі». Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!» Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги. Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха. Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива».
Вiд Матвiя 9:18-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Ще Він говорив їм це, як прийшов один начальник і, поклоняючись Йому, сказав: Моя дочка щойно померла, але Ти прийди й поклади на неї Свою руку — і вона оживе. Ісус встав і пішов за ним, і з Ним пішли і Його учні. І ось жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшла ззаду і доторкнулася до краю Його одягу. Бо казала в собі: Якщо тільки доторкнуся до Його одягу — одужаю. Ісус, обернувшись і побачивши її, сказав: Підбадьорся, дочко! Твоя віра уздоровила тебе! І з тієї миті жінка стала здорова. Ісус, прийшовши у дім начальника і побачивши сопілкарів і народ у сум’ятті, каже їм: Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить. І вони сміялися з Нього. Коли ж народ вивели, Він увійшов, узяв її за руку — і дівчинка встала. І чутка про це розійшлася по всій тій землі. Коли Ісус ішов звідти, за Ним пішло двоє сліпих, кричачи́: Змилуйся над нами, Сину Давидів! Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус каже їм: Чи вірите ви, що Я можу зробити це? Вони кажуть Йому: Так, Господи. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: По вашій вірі хай буде вам. І в них відкрилися очі. І Ісус суворо наказав їм: Дивіться, щоб ніхто не дізнався. Та вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. Коли ж вони виходили, ось привели до Нього німого біснуватого чоловіка. І коли біс був вигнаний, німий заговорив. І народ здивувався і казав: Ще ніколи не бачено такого в Ізраїлі. А фарисеї казали: Він виганяє бісів силою князя бісів І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, і проповідуючи Євангеліє Царства, і зцілюючи народ від усякої хвороби і всякої недуги. Побачивши ж людей, Він зжалився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці без пастуха. Тоді каже Своїм учням: Жнивá великі, а працівників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб вислав працівників на Свої жнивá.
Вiд Матвiя 9:18-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе. І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його. І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його. Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю. Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години. А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників, то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього. А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала! І вістка про це розійшлася по всій тій країні. Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів! І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою! І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це! А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні. Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий. І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля! Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів. І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.
Вiд Матвiя 9:18-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе. Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі. А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи! Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів. Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі]. Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Вiд Матвiя 9:18-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе. І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його. І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його: бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь. Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу. І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників, рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него. От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало. І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій. І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас. І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи. Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам. І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь. Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій. Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого. І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї. Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським. І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми. Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря. Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало. Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.