Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.