Від Матвія 9
9
Зцілення паралізованого
(Мк. 2:1-12; Лк. 5:17-26)
1Ісус знову сів у човен і, перепливши озеро, повернувся назад до Свого міста. 2І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
3Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!» 4Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших? 5Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?” 6Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»
7Вставши, немічний подався додому. 8Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.
Покликання Левія (Матвія)
(Мк. 2:13-17; Лк. 5:27-32)
9Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним. 10І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями. 11Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?»
12Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. 13Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”#Ос. 6:6., бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Про піст
(Мк. 2:18-22; Лк. 5:33-39)
14Тоді учні Іоана підійшли до Ісуса й запитали Його: «Чому ми й фарисеї часто постимося, а Твої учні — ні?»
15Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.
16До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. 17Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо вони розірвуться, тож вино розіллється, а міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи, щоб зберегти і одне і друге».
Воскресіння дочки Яїра та зцілення хворої на кровотечу
(Мк. 5:21-43; Лк. 8:40-56)
18Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила». 19Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями.
20У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща. 21Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю». 22Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала.
23-24Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього. 25Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала. 26Чутки про це розійшлися по всій тій країні.
Ісус зціляє інших
27Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!» 28І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи». 29Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути». 30І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається». 31Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах.
Ісус виліковує німого
32В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом. 33Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі». 34Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!»
Ісус співчуває людям
35Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги. 36Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха. 37Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників. 38Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива».
Поточний вибір:
Від Матвія 9: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International