І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!