Вiд Марка 14:32-42
Вiд Марка 14:32-42 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус та Його учні прийшли до місцевості, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся». Він узяв з собою Петра, Якова та Іоана. Ісус почав тужити й журитися, говорячи учням Своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте». І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися, щоб, якщо це можливо, обминула Його лиха година. І молив Він: « Авва , Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати? Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне». І знову відійшов Він і молився про те ж саме. Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати. І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників. Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
Вiд Марка 14:32-42 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Приходять вони на місце під назвою Гефсиманія, і Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, Якова та Іоана, почав жахатись і терзатися. І каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте. І, пройшовши трохи вперед, упав на землю й молився, щоб, якщо можливо, цей час обминув Його. І казав: Авва, Отче! Тобі все можливо. Пронеси цю чашу повз Мене! Але не що Я хочу, а що Ти. Приходить Він і бачить, що вони сплять, і каже Петру: Симоне, ти спиш? Невже ти не міг попильнувати однієї години? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна. І знову відійшов і помолився, сказавши ті самі слова. Вернувшись, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі, і вони не знали, що Йому відповісти. Приходить утретє й каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Досить! Прийшов час: ось Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник.
Вiд Марка 14:32-42 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І приходять вони до місцевости, на ім’я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити... І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте! І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година. І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти... І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло! І знову пішов і молився, те саме промовивши слово. А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати... І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!... Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...
Вiд Марка 14:32-42 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися, та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте! Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година. І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти! Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години? Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне! І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова. А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти. Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
Вiд Марка 14:32-42 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу; і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година. І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати? Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне. І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи. І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати. І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам. Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.