Марко 14:32-42

І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу; і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година. І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати? Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне. І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи. І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати. І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам. Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Марко 14:32-42