Приповістей 17:1-28

Приповістей 17:1-28 УТТ

Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою. Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами. Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних. Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста. Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний. Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки. Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша. Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста. Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме. Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних. Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває. Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела. Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло. Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде. Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням. Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом. Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість? Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду. На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються. Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга. Хто любить гріх, радіє, коли сваряться. Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду. Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері. Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості. Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності. Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі. Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила. Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів. Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна. Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.