На закінчення; слуги Господнього Давида. Слова тієї пісні, якими він звернувся до Господа того дня, коли Господь врятував його від руки всіх його ворогів та від руки Саула.
Він сказав: Любитиму Тебе, Господи, моя сило.
Господь — моя надійна опора, мій притулок, мій Спаситель, мій Бог, моя допомога, — я надіятимусь на Нього! Він — мій захисник, ріг мого спасіння, мій заступник.
Із похвалою закличу я до Господа і буду врятований від моїх ворогів.
Охопили мене смертельні болі, бурхливі потоки беззаконня сильно збентежили мене.
Мене облягли звідусіль, оточили болі аду, попереду в мене — тенета смерті.
Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, — мій крик долинув до Нього, до Його вух.
І захиталася земля, стала тремтіти, а основи гір здригнулися й затряслися, тому що Бог прогнівився на них.
Піднявся дим у Його гніві, вогонь спалахнув від Його обличчя, вугілля зайнялося від Нього.
Він нахилив небо і зійшов, а під Його ногами — темрява.
І Він зійшов на херувимів і злетів, — понісся на крилах вітрів.
А темряву Він зробив Своєю заслоною, навкруги Нього — намет Його — води чорних повітряних хмар.
Від яскравого сяйва перед Ним розбіглися хмари, град і палаючий жар.
І загримів Господь з неба, — Всевишній подав Свій голос.
І Він пустив стріли, — і розпорошив їх; Він намножив блискавки, — і викликав у них замішання.
Біблія
Біблія для діточок
