До ефесян 4
4
1Отож, благаю вас я, в’язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
2зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
3пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. 4Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. 5Один Господь, одна віра, одне хрищення, 6один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх. 7А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. 8Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари! 9А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? 10Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. 11І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, 12щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, 13аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти, 14щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду, 15щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос. 16А з Нього все тіло, складене й зв’язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов’ю. 17Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
18вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, 19вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю. 20Але ви не так пізнали Христа, 21якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, 22щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, 23та відновлятися духом вашого розуму, 24і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди. 25Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного. 26Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві, 27і місця дияволові не давайте! 28Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному. 29Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. 30І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. 31Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. 32А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Поточний вибір:
До ефесян 4: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962