Якова 1
1
1Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
2Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. 4А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали. 5А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. 6Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. 7Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. 8Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх. 9А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, 10а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав’яний, 11бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів’яне й багатий у дорогах своїх! 12Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. 13Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. 15Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. 16Не обманюйтесь, брати мої любі! 17Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. 18Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. 19Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20Бо гнів людський не чинить правди Божої. 21Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. 22Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. 23Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, 24бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. 25А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм! 26Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! 27Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Поточний вибір:
Якова 1: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962