Вiд Луки 4
4
1А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів. 3І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! 4А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! 5І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. 6І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. 7Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! 8І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! 9І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! 10Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли! 11і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги! 12А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого! 13І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу. 14А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
15І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. 16І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. 17І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: 18На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, 19щоб проповідувати рік Господнього змилування. 20І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. 21І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! 22І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? 23Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. 24І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. 25Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, 26а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. 27І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. 28І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. 29І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... 30Але Він перейшов серед них, і віддалився. 31І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32І дивувались науці Його, бо слово Його було владне. 33І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: 34Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий... 35А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. 36І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?... 37І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю. 38А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його. 39І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала. 40Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв. 41Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. 42Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив. 43Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано. 44І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Поточний вибір:
Вiд Луки 4: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962