Приповiстi 12:1-14

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний. Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь. Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається. Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях. Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана. Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх. Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти. Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду. Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений. Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму. Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди. Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде. Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.