Пiсня над пiснями 7:10-13

А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих! Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене! Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах! Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!