Буття 11:1-9

І була вся земля мова одна і слово одно. І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там. І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї. І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі. І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити. Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного. І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту. Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.