Буття 11:1-9
Буття 11:1-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
На всій землі існувала одна мова й ті самі слова. Переселяючись зі сходу, люди знайшли рівнину в Шинарських землях і оселилися там. І сказали вони одне одному: «Зробімо цеглу й гарненько її обпалимо, щоб стала вона міцною». Вони використовували цеглу замість каміння і дьоготь замість вапна. Тоді вони сказали: «Збудуймо місто для себе, а в місті — башту аж до небес. Таким чином здобудемо собі славу, бо інакше розкидає нас по всій землі». Господь спустився з небес подивитися на місто й башту, що її сини людські будували. Він мовив: «Бачу, ці люди об’єдналися. У них єдина мова. І це лише початок того, що вони можуть зробити. Згодом вони зможуть виконати все, що задумають. Тож зійдемо додолу й змішаймо їхні мови, щоб вони не розуміли одне одного». І Господь розсіяв людей по всій землі. Отже, вони припинили будівництво міста. Тож місто й назвали Вавилоном, оскільки Господь змішав мови всього світу, а людей розвіяв по землі.
Буття 11:1-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І була вся земля одна мова та слова одні. І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Буття 11:1-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх. І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися. І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину. Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі. І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини. І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу. Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього. І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу. Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
Буття 11:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І була вся земля мова одна і слово одно. І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там. І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї. І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі. І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити. Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного. І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту. Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.