Буття 11:1-9

На всій землі існувала одна мова й ті самі слова. Переселяючись зі сходу, люди знайшли рівнину в Шинарських землях і оселилися там. І сказали вони одне одному: «Зробімо цеглу й гарненько її обпалимо, щоб стала вона міцною». Вони використовували цеглу замість каміння і дьоготь замість вапна. Тоді вони сказали: «Збудуймо місто для себе, а в місті — башту аж до небес. Таким чином здобудемо собі славу, бо інакше розкидає нас по всій землі». Господь спустився з небес подивитися на місто й башту, що її сини людські будували. Він мовив: «Бачу, ці люди об’єдналися. У них єдина мова. І це лише початок того, що вони можуть зробити. Згодом вони зможуть виконати все, що задумають. Тож зійдемо додолу й змішаймо їхні мови, щоб вони не розуміли одне одного». І Господь розсіяв людей по всій землі. Отже, вони припинили будівництво міста. Тож місто й назвали Вавилоном, оскільки Господь змішав мови всього світу, а людей розвіяв по землі.