Йов 24
24
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його? 2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої; 3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину; 4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись. 5Се, - як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх; 6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених; 7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї; 8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями. 9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять. 10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних - годуватись (збіраним) колоссєм; 11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять. 12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить. 13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його. 14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм. 15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, - та й вид собі закриває. 16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати. 17Бо густа тьма - се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи. 18Такий є легкий собі - хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних! 19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня - грішників. 20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник! 21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра. 22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого. 23А Бог подає йому безпеку, - він же ж на те й вповає - та очі його (Бога) видять таких поступки. 24Піднялись вони високо, - та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються. 25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
Поточний вибір:
Йов 24: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть