Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав. Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його. І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували. Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само. На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого. Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його. І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили. Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим? Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї. Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших? Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його. І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того. І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить. І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.