Вiд Матвiя 21:33-46
Вiд Матвiя 21:33-46 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили. Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай». На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні: „Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”. Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім. Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений». Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.
Вiд Матвiя 21:33-46 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Послухайте іншу притчу. Був один господар дому, який посадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував вежу, здав його в оренду виноградарям, а сам поїхав в іншу країну. Коли ж наблизилася пора плодів, він послав до виноградарів своїх рабів, щоб узяти свої плоди. Та виноградарі схопили його рабів і кого побили, кого вбили, а кого побили камінням. Він знову послав інших рабів, більше від попередніх, та вони зробили з ними те саме. Наостанку послав до них свого сина, кажучи: Мого сина вже посоромляться. Та виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його і заволодіємо його спадщиною. І, схопивши його, викинули з виноградника і вбили. Отже, коли приїде господар виноградника, що він зробить з тими виноградарями? Вони кажуть Йому: Тих негідників жорстоко знищить, а виноградник здасть в оренду іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно. Ісус каже їм: Хіба ви ніколи не читали в Писанні: Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем; це було від Господа, і воно дивне в наших очах? Тому кажу вам, що буде забране у вас Царство Боже і віддане народу, який приноситиме його плоди. І хто впаде на цей камінь, той розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить. Почувши Його притчі, первосвященники й фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і хотіли схопити Його, та побоялись народу, тому що Його вважали пророком.
Вiд Матвiя 21:33-46 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. І хто впаде на цей камінь розіб’ється, а на кого він сам упаде то розчавить його. А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
Вiд Матвiя 21:33-46 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю. Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина. Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину. І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам? Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку. Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших? Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди. І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить. Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.
Вiд Матвiя 21:33-46 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав. Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його. І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували. Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само. На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого. Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його. І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили. Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим? Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї. Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших? Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його. І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того. І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить. І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.