Марко 11:1-26

Марко 11:1-26 UKRK

І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх, і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть. І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди. Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його. І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля? Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх. І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него. Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу. Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє; благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах! І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма. І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв, і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви. І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його. І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав, і не давав, щоб хто носив посуд через церкву. І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників. І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його. І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города. А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння. І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла. І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу. Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже. Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам. І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші. Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.