Марко 12:1-17

І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав. І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього. Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї. І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого. І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали. Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого. Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство. І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника. Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим. Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла? Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших. І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли. І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом. Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати? Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив. Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве. І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.