Вiд Марка 12:1-17
Вiд Марка 12:1-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус, навчаючи народ, розповів таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю. Але орендарі схопили його, побили й відіслали ні з чим. Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі тому розбили голову й безсоромно з нього познущалися. Господар послав третього, але цього орендарі вбили. Знову й знову він посилав слуг, а виноградарі кого з них били, а кого й убивали. З ним лишився тільки улюблений син його. Тож зрештою господар послав сина свого, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” Але ж орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили. То що тепер власникові виноградника діяти з ними? Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим. Хіба не читали ви у Святому Писанні: „Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”». Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу. Тож вони залишили Ісуса та й пішли собі геть. Згодом, юдейські лідери підіслали до Ісуса декого з фарисеїв та іродіанців, аби зловити Його на слові. Ті підійшли до Ісуса й сказали: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. Тож скажи нам, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні? Мусимо ми платити їх, чи ні?» Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? Принесіть динар, щоб Я міг подивитися на нього». Коли вони принесли динар, Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю цезареве, а Богу — Боже». Почувши таку відповідь, вивідники були вражені.
Вiд Марка 12:1-17 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І почав говорити до них притчами: Один чоловік посадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував вежу, здав його в оренду виноградарям, а сам поїхав в іншу країну. У свій час послав до виноградарів раба, щоб узяти від виноградарів плодів з виноградника. Та вони схопили його, побили й відіслали ні з чим. Він знову послав до них іншого раба, вони й тому розбили камінням голову і відіслали зганьбленим. Він знову послав ще іншого, вони й того вбили; і так багатьох інших, кого побили, а кого вбили. А як він мав ще єдиного сина, свого улюбленого, наостанку послав до них і його, кажучи: Мого сина вже посоромляться. Та ті виноградарі сказали один одному: Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його, і спадщина буде наша. І, схопивши його, убили й викинули з виноградника. Отже, що зробить господар виноградника? Він приїде і знищить виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Хіба ви не читали цього місця Писання: Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем; це було від Господа, і воно дивне в наших очах? І вони хотіли схопити Його (бо зрозуміли, що Він розказав цю притчу про них), та побоялись народу, і, залишивши Його, пішли. Тоді вони підсилають до Нього деяких із фарисеїв та іродіан, щоб ті зловили Його на слові. Вони прийшли й кажуть Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти правдивий і ні на кого не зважаєш, бо не дивишся на особу людини, але навчаєш шляху Божому по правді. Можна платити податок кесарю чи ні? Платити нам чи не платити? Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Що ви спокушаєте Мене? Принесіть Мені динарій, щоб Я подивився. І вони принесли. Він каже їм: Чиє це зображення й напис? Вони сказали Йому: Кесаря. Ісус сказав їм у відповідь: Віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу. І вони дивувалися Йому.
Вiд Марка 12:1-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів. Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим. І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили. Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали. І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого! А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде! І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник... Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим. Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем! Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших. І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли. І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його. Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати? А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити. І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів. Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
Вiд Марка 12:1-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню, збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав. У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника. А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим. І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили. І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали. Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують! Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша! І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника. Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим. Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став! Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших! І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли. І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові. Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати? Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив. І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря. Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.
Вiд Марка 12:1-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав. І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього. Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї. І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого. І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали. Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого. Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство. І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника. Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим. Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла? Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших. І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли. І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом. Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати? Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив. Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве. І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.