І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити? Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло. Коли хто має уші слухати, нехай слухає. І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте. Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него. І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю, та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як - він не знає. Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї. Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива. І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його? Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї; а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне. І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати. Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе. І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік. І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним. І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув. А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо? І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика. І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри? І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Біблія
Біблія для діточок
