Приповiстi 21
21
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє. 2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить. 3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва. 4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх. 5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. 6Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти. 7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість. 8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві. 9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї. 10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його. 11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку. 12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє. 13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде. 14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду. 15Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві. 16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться. 17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти. 18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий. 19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою. 20В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує. 21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу. 22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали. 23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє. 24Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї. 25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого; 26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого. 27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять. 28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду. 29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить. 30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві. 31Коня готують на день бою, та побіда - від Господа.
Поточний вибір:
Приповiстi 21: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Приповiстi 21
21
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє. 2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить. 3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва. 4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх. 5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. 6Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти. 7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість. 8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві. 9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї. 10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його. 11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку. 12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє. 13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде. 14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду. 15Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві. 16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться. 17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти. 18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий. 19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою. 20В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує. 21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу. 22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали. 23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє. 24Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї. 25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого; 26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого. 27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять. 28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду. 29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить. 30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві. 31Коня готують на день бою, та побіда - від Господа.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть