Приповiстi 22
22
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло. 2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако. 3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує. 4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє. 5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко. 6Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї. 7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї. 8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. 9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм. 10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка. 11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом. 12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає. 13Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!" 14Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь. 15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його. 16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. 17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого; 18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх. 19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі. 20Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки, 21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали? 22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, - 23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх. 24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, 25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою. 26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе; 27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе? 28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої. 29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Поточний вибір:
Приповiстi 22: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Приповiстi 22
22
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло. 2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако. 3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує. 4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє. 5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко. 6Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї. 7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї. 8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. 9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм. 10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка. 11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом. 12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає. 13Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!" 14Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь. 15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його. 16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. 17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого; 18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх. 19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі. 20Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки, 21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали? 22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, - 23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх. 24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, 25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою. 26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе; 27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе? 28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої. 29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть