Перше Послання до Коринтян 4
4
Апостоли Христові
1Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі. 2А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри. 3Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу. 4Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя. 5Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
6Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні», — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших. 7Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?
8Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами. 9Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей. 10Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні!
11І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні. 12Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій. 13Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.
Будьте моїми послідовниками
14Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх. 15Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі. 16Тож благаю вас: наслідуйте мене. 17Ось чому послав я до вас Тимофія#4:17 Тимофій Учень і сподвижник Павла., мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.
18Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас. 19Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки. 20Бо Царство Боже виявляється не в словах, а в силі. 21Чого ж ви хочете: щоб я прийшов до вас із карою чи з любов’ю і духом ніжності?
Поточний вибір:
Перше Послання до Коринтян 4: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International