Перше Послання до Солунян 2
2
Павлові труди в Солуні
1Браття і сестри, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним. 2Як вам відомо, перед нашим приходом до вас, ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.
3Насправді вчення наше не є наслідком ні обману, ні нечистих намірів, ні лукавства. 4Навпаки, ми говоримо як люди, яких, після багатьох випробувань, Бог визнав гідними довіри нести Добру Звістку. Тож ми не людям намагаємося догоджати, а Богові, Який бачить, що в серцях наших.
5Як ви знаєте, ми ніколи не приходили до вас з улесливими словами, проповіді наші ніколи не були засобом приховати нашу пожадливість. Бог тому свідок! 6Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ані від кого іншого.
7Як апостоли Христові, ми могли б використати нашу владу примусити вас допомогти нам, але ми були лагідні#2:7 були лагідні У деяких грецьких рукописах наводиться «ми стали немовлятами». з вами, ніби мати, яка з любов’ю дбає про дітей своїх. 8Відчуваючи таку любов до вас, ми готові були розділити з вами не лише Добру Звістку Божу, але й життя наше. 9Браття і сестри, я знаю, що ви пам’ятаєте наш тяжку працю. Ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, проповідуючи вам Добру Звістку Божу.
10Ви тому свідки і Бог тому свідок, як свято, праведно й бездоганно поводилися ми з вами, віруючими. 11Ви добре знаєте, що ставилися ми до кожного з вас, як батько до своїх власних дітей. 12Ми підбадьорювали вас, втішали й спонукали жити так, як це бажано Богові. Він закликає вас увійти до Його Царства й розділити Його славу.
13Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши Послання#2:13 Послання Див.: «Добра Звістка». Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, а таким, яким воно є насправді — Посланням Божим, що діє у вас, віруючих. 14Бо ви, брати і сестри, подібні до церков Господніх в Юдеї#2:14 Юдея Земля, де Ісус Христос жив та проповідував, і де заснував Свою церкву., які належать Ісусу Христу: ви постраждали від своїх співвітчизників так само, як і вона#2:14 вона Або «люди, які належать до церкви». від своїх — юдеїв. 15Ті євреї вбили Господа Ісуса і пророків, та вигнали нас зі своєї землі. Вони не до вподоби Богові і виступають проти всіх людей. 16Вони намагаються перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Але ж всім цим вони лише додають все більше гріха до тих, що вже скоїли. І зрештою, їх спіткає гнів Божий.
Павло бажає відвідати їх знову
17Щодо нас, брати і сестри, то ми розлучилися ненадовго. Ми розлучилися тілом, а не думками. Ми сповнені великого бажання побачити вас. 18Так, ми дуже хотіли прийти до вас. Особливо я, Павло, знову і знову намагався прийти, але сатана перешкоджав нам.
19Тож хіба не ви наша надія, радість і вінець наш, яким ми так пишатимемося, коли станемо перед Господом нашим Ісусом в день Його пришестя? 20Так, ви — наша шана і радість!
Поточний вибір:
Перше Послання до Солунян 2: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International