Та ми, неначе глиняні глечики, які тримають цей скарб, щоб показати, що ця найвища сила належить Богу, а не нам. У всьому нас усіляко пригноблюють, та ми не роздавлені; нас збивають з пантелику, та ми не впадаєм у розпач. Нас переслідують, та ми не покинуті Богом; нас збивають з ніг, та ми не гинемо. Ми повсякчас зазнаємо смерть Ісуса в наших тілах, щоб і життя Його в нас також виявилося. Нас, живих, завжди віддають на смерть за Ісуса, щоб його життя виявилося в наших смертних тілах. Отже, смерть порядкує в нас, а життя — у вас.
Ми маємо один і той же Дух віри, про який сказано у Святому Писанні:
«Я повірив, і тому говорив».
Отже, ми теж віримо, і тому говоримо. Ми знаємо, що Той, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, також воскресить і нас разом з Ісусом, і поставить нас разом з вами перед Ним. Бо все це робиться заради вас, щоб, як милість Божа поширюється на все більше число людей, вона приносила все більшу подяку і славу Богу.
Ось чому ми не впадаємо у відчай. Навіть, якщо зовні ми старіємо і слабшаємо, проте, внутрішньо ми щодня оновлюємося. Бо легке короткочасне страждання приносить нам вічну славу, яка безмежно перевершує ці страждання. Ми зосереджуємося не на очевидному, а на тому, що є невидимим, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.
Біблія
Біблія для діточок
