У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку. Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу.
Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!» Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе. Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром. Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».
Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!» Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого». І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом». І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на небо.
Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?» Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово». Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.