Дiї 10:1-23

Поділитись

Дiї 10:1-23 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку. Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу. Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!» Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе. Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром. Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря». Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії. Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!» Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого». І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом». І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на небо. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх». Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?» Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово». Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.

Дiї 10:1-23 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Був один чоловік у Кесарії на ім’я Корнилій, сотник із когорти, яка називається Італійською, благочестивий, який боявся Бога з усім своїм домом, давав багато милостинь іудейському народу і завжди молився Богу. Він близько дев’ятої години дня ясно побачив у видінні ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію! Той глянув на нього і, злякавшись, сказав: Що, Господи? Ангел сказав йому: Твої молитви і твої милостині піднялися перед Богом як пам’ятна жертва. А тепер пошли в Іоппію чоловіків і поклич Симона, який зветься Петром. Він гостює в одного Симона-чинбаря, дім якого біля моря; він скаже тобі, що ти маєш робити. Коли ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, він покликав двох своїх слуг і благочестивого воїна з тих, що постійно служили в нього, і, розповівши їм про все, послав їх в Іоппію. Наступного дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро піднявся на дах помолитися близько шостої години. І він зголоднів і схотів поїсти; поки ж готували, він впав у нестяму і бачить: небо відкрите і до нього спускається якась річ, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, і опускається на землю. У ньому були всякі земні чотириногі, дикі звірі, плазуни і пташки небесні. І пролунав до нього голос: Устань, Петре, заколи і їж! Та Петро сказав: Нізащо, Господи, бо я ніколи не їв нічого оскверненого чи нечистого. І голос пролунав до нього знову вдруге: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим! Це сталося тричі, і та річ піднялася назад на небо. Коли ж Петро дивувався в собі, що б означало видіння, яке він побачив, аж ось чоловіки, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали біля воріт і, погукавши, спитали, чи тут гостює Симон, званий Петром. Поки Петро роздумував над видінням, Дух сказав йому: Ось три чоловіки шукають тебе. Устань, зійди і йди з ними, нітрохи не сумніваючись, бо це Я послав їх. Петро зійшов до чоловіків, посланих до нього Корнилієм, і сказав: Ось я той, кого ви шукаєте. З якої причини ви прийшли? Вони сказали: Сотник Корнилій, чоловік праведний і який боїться Бога і має добре свідчення від усього іудейського народу, отримав повеління від святого ангела покликати тебе у свій дім і послухати від тебе словá. Тоді він запросив їх і гостинно прийняв. Наступного дня Петро пішов з ними і разом з ним пішли деякі брати з Іоппії.

Дiї 10:1-23 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським. З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився. Явно він у видінні, десь коло години дев’ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію! Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити. Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому, і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію. А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій. І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло, і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив’язана, спускалась додолу. У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки. І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж! А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо. Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми, і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро? Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав! І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви? А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх. Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

Дiї 10:1-23 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій — сотник полку, який називався Італійським. Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові. Близько дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію! Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом. Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром. Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім]. Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього. І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії. А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися. Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння. І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю. Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи. І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж! Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого! І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане! Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо. Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром. Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе; встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав! Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти? Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово. Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним.

Дiї 10:1-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською, побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу. Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию! Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом. Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром. Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити. Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його, і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию. Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє, і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю, в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж. Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт, і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр? Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе. Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх. Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли? Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе. Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.