Книга Пророка Ісаї 6
6
Господь призиває Ісаю в пророки
1Того року, коли помер цар Уззія,#6:1 Того… Уззія Можливо, це був 740 р. до Р. Х. було мені видіння Господа, який сидів на високо піднесеному престолі, а складки Його плаща заповнювали храм. 2Серафими витали над Ним. Кожен мав шестеро крил. Двома вони закривали обличчя, іншими двома прикривали ноги, а ще два крила були для польоту. 3Вони кричали одне одному:
«Свят, свят, свят, Господь Всемогутній,
а Його слава розходиться по всій землі».
4Задвигтіли брами храмові від лунких голосів Ангельських, і храм почав наповнюватися димом#6:4 храм… димом Це було ознакою того, що Господь знаходився у храмі. Див.: Вих. 40:34-35..
5Я вигукнув: «О горе мені! Я приречений! Бо не настільки чистий я, щоб із Богом розмовляти. І живу я серед народу, який теж не настільки чистий#6:5 не настільки чистий Буквально «я людина нечистих губ та живу між людей з нечистими губами»., щоб з Богом говорити, але очі мої бачили царя, Господа Всемогутнього».
6Потім підлетів до мене один із серафимів, тримаючи розпечену вуглину, яку захопив щипцями з вівтаря. 7Він торкнувся моїх уст і промовив: «Дивись, оце твоїх уст торкнулася розжарена вуглина, твою вину знято. Твій гріх забуто#6:7 забуто Або «знято», чи «спокутувано».». І почув я голос Володаря мого, який сказав:
8«Кого Мені послати? Хто піде для нас?» Тут я відповів: «Я тут, пошли мене!» 9Тоді Господь промовив: «Іди й скажи цьому народові:
„Слухайте, але не розумійте,
дивіться, але не затямте”.
10Зроби розум цих людей глухим,
позатикай їм вуха, накрий їхні очі,
щоб вони очима не бачили,
вухами не чули, а серцями не розуміли,
щоб не могли повернутися до Мене і врятуватися».
11Тоді я спитав: «Як довго мені це робити, Господи?»
Він відповів:
«Аж доти, як зруйнують міста,
як не залишиться там людей,
як по оселях ніхто не житиме, доти,
як земля стане спустошеною і безлюдною.
12Я, Господь, вишлю в далекі краї людей,
і спорожніє земля.
13Хоча й десята частка народу там зостанеться,
земля буде знову спалена,
як дуб чи терпентинне дерево,
після яких залишаються пеньки,
що знову можуть прорости, як святе сім’я».
Поточний вибір:
Книга Пророка Ісаї 6: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Книга Пророка Ісаї 6
6
Господь призиває Ісаю в пророки
1Того року, коли помер цар Уззія,#6:1 Того… Уззія Можливо, це був 740 р. до Р. Х. було мені видіння Господа, який сидів на високо піднесеному престолі, а складки Його плаща заповнювали храм. 2Серафими витали над Ним. Кожен мав шестеро крил. Двома вони закривали обличчя, іншими двома прикривали ноги, а ще два крила були для польоту. 3Вони кричали одне одному:
«Свят, свят, свят, Господь Всемогутній,
а Його слава розходиться по всій землі».
4Задвигтіли брами храмові від лунких голосів Ангельських, і храм почав наповнюватися димом#6:4 храм… димом Це було ознакою того, що Господь знаходився у храмі. Див.: Вих. 40:34-35..
5Я вигукнув: «О горе мені! Я приречений! Бо не настільки чистий я, щоб із Богом розмовляти. І живу я серед народу, який теж не настільки чистий#6:5 не настільки чистий Буквально «я людина нечистих губ та живу між людей з нечистими губами»., щоб з Богом говорити, але очі мої бачили царя, Господа Всемогутнього».
6Потім підлетів до мене один із серафимів, тримаючи розпечену вуглину, яку захопив щипцями з вівтаря. 7Він торкнувся моїх уст і промовив: «Дивись, оце твоїх уст торкнулася розжарена вуглина, твою вину знято. Твій гріх забуто#6:7 забуто Або «знято», чи «спокутувано».». І почув я голос Володаря мого, який сказав:
8«Кого Мені послати? Хто піде для нас?» Тут я відповів: «Я тут, пошли мене!» 9Тоді Господь промовив: «Іди й скажи цьому народові:
„Слухайте, але не розумійте,
дивіться, але не затямте”.
10Зроби розум цих людей глухим,
позатикай їм вуха, накрий їхні очі,
щоб вони очима не бачили,
вухами не чули, а серцями не розуміли,
щоб не могли повернутися до Мене і врятуватися».
11Тоді я спитав: «Як довго мені це робити, Господи?»
Він відповів:
«Аж доти, як зруйнують міста,
як не залишиться там людей,
як по оселях ніхто не житиме, доти,
як земля стане спустошеною і безлюдною.
12Я, Господь, вишлю в далекі краї людей,
і спорожніє земля.
13Хоча й десята частка народу там зостанеться,
земля буде знову спалена,
як дуб чи терпентинне дерево,
після яких залишаються пеньки,
що знову можуть прорости, як святе сім’я».
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International