Книга Пророка Єремії 50

50
Послання про Вавилон
1Це слово, що Господь через пророка Єремію сказав про Вавилон і про землі вавилонян.
2«Оголосіть народам, повідомте всім,
стяг підійміть, проголосіть, нічого не приховуйте,
скажіть, що Вавилон здобуто буде,
Бел ганьби зазнає.
Мардука#50:2 Мардук Найголовніший бог вавилонян. охопив жах,
лжебоги Вавилона посоромлені,
його боввани налякані.
3Із півночі на нього вирушить народ.
Він землю цю оберне на пустелю.
Ніхто не буде жити там,
люди й тварини повтікають.
4В ті дні й у ті часи, — Господь каже, —
народ Ізраїлю разом з народом Юди прийде.
Вони прийдуть і плакатимуть, ідучи,
й шукатимуть Господа Бога свого.
5Питатимуть дороги на Сіон,
та йдучи вірним шляхом скажуть:
„Із Господом з’єднаємося завітом вічним,
який забути неможливо”.
6Народ Мій був заблудлою вівцею,
його з путі збивали пастирі його,
вони по горах розганяли їх.
Від пагорба ходили до узвишшя
й позабували пасовиська власні.
7Хоч хто знаходив їх, той пожирав,
і їхні вороги сказали: „Ми невинні.
Вони грішили перед Господом,
вони полишили Його,
праведне місце спочинку їхнє,
Бога, Який був надією їхніх батьків”.
8Тікайте з Вавилону, із землі вавилонян,
будьте подібні козлам, які ведуть отару.
9Бо на Вавилон підніму й поведу Я
зібрання великих народів північних.
Вони проти нього стануть до бою
й полонять його.
Їхні стріли, мов воїни вправні,
що не повертаються, не виконавши завдання».
10«Тож стануть вавилоняни здобиччю,
насититься кожен, хто халдеїв грабує, —
так Господь каже. —
11Бо ви радієте, бо ви веселі,
хто спадщину Мою пограбував,
бо скачете, немов телиця,
неначе жеребець іржете.
12Мати ваша в ганьбі,
та, що вас породила, принижена.
Остання вона між народами —
пустка й посуха пустеля.
13Через гнів Господній обезлюдніла вона,
через гнів Господній геть спустошиться вона.
Хоч хто б проходив Вавилоном,
жахнеться й зневажливо похитає головою,
побачивши руїни Вавилону.
14О лучники, Вавилон оточіть,
стріляйте в неї, не жалійте стріл,
бо перед Господом вона згрішила.
15Крик проти неї здійміть повсюди.
Вона не здається, башти її впали, мури розвалено,
бо це відплата Господа, Він їй помстився.
Зробив із нею те ж, що з іншими зробив.
16Вигубіть у Вавилоні того, хто сіє,
і того, хто жне серпом на нивах.
Перед мечем гнобителя хай кожен
повернеться до свого народу
і кожен утече до землі своєї.
17Ізраїль — отара, що розбрелася,
її переслідували леви.
Перший, хто їх пожер, був цар Ассирії,
а останній, хто зламав їм кістки —
Навуходоносор, цар вавилонський».
18Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже:
«Ось Я покараю царя Вавилону і край його так само,
як покарав Я царя Ассирії.
19Я зберу Ізраїль на його пасовисько,
пастися він буде у Кармелі і Башані#50:19 Кармел, Башан Райони на захід і схід від Галилейського моря.,
й на горах Ефраїма, і у Ґілеаді,
він їжі матиме удосталь».
20«В ті дні і в ті часи, — Господь каже, —
шукатимуть провину Ізраїлю й не знайдуть її.
Вони шукатимуть гріхи Юдеї і не знайдуть їх,
бо Я врятую тих, чиї гріхи простив».
21«На землі Мератаїма напади,
на мешканців Пекода.
Побий мечем і вигуби дощенту, —
так Господь каже. — Виконуйте усі Мої накази.
22Грім битви над землею лунає, погибелі голос!
23Який розламаний, розбитий молот#50:23 молот Тут йдеться про Вавилон, який завоював багато народів. землі всієї!
Яким спустошеним серед народів став Вавилон!
24Я поставив на тебе пастку і впіймаю тебе, Вавилоне,
а ти не знала про це.
Знайшли тебе й схопили,
бо воювала ти проти Господа.
25Відчинив Господь Свій арсенал
і ось виносить всі знаряддя гніву Свого,
бо мій Володар Господь Всемогутній
роботу має в землях вавилонських.
26Прийдіть до Вавилону із далечини
і винищіть ущент її комори.
Збирайте мертвих в купи, як снопи,
хай не лишиться від неї і останку.
27Забийте всіх її волів, віддайте різникові.
Тож горе їм, бо їхній день,
час покарання їхнього настав.
28Лунає голос втікачів із Вавилона,
в Сіоні сповіщає про відплату Господа Бога нашого.
Помста Його за те,
що вавилоняни зганьбили храм Його.
29Збирайте лучників на Вавилон,
скликайте всіх, хто луки напинає.
Довкола оточіть її, щоб не втекла.
Уповні відплатіть за все, що учинила,
бо проти Господа постала,
проти Святого Ізраїлю».
30«Тож всі її найкращі юнаки поляжуть на майданах,
всі воїни її замовкнуть того дня», —
Всевишній каже.
31«Поглянь, Я проти тебе, о пихата, —
Господь каже, Всемогутній наш Господь, —
бо день настав, настав той час, коли тебе скараю.
32Спіткнеться бунтівник, впаде,
ніхто її не підведе.
Я запалю вогонь по всіх її містах,
він пожере усіх довкола».
33Ось що Господь Всемогутній каже:
«Пригноблено синів Ізраїля і Юдеї,
усі, хто їх в полон забрав,
тримають їх і відмовляються їх відпускати.
34Та Визволитель їхній дужий,
ім’я його Господь Усемогутній.
Напевно Він розгляне їхню справу,
та так, що край Свій змусить Він зрадіти,
не буде спокою у вавилонян».
35«Меч проти вавилонян, — так Господь каже, —
на всіх, хто мешкає у Вавилоні:
і на князів її, й на мудреців.
36Меч на її лжепророків,
щоб їх перетворить на дурнів.
Меч на її воїнів могутніх,
щоб винищити їх.
37Меч на коней її й колісниці,
на всю мішанину народів,
бо стануть вони налякані, мов жінки.
Меч знищить скарби її, їх пограбують.
38Меч знищить води її й висохнуть вони,
бо це земля бовванів,
тож збожеволіють вони від жаху.
39І житимуть там дикі звірі й шакали,
і страуси мешкатимуть там.
Ніхто там не оселиться повік,
ніхто не житиме з прийдешніх поколінь».
40«Так само, як Господь спалив Содом й Ґоморру,
і їхні довколишні міста, та винищив усіх людей,
що мешкали у них, — Господь каже. —
Так жоден тут не житиме,
ніхто сюди не прийде.
41Народ надходить з півночі, народ великий,
царі численні разом постають з усіх кінців землі.
42Вони тримають луки й списи.
Вони жорстокі і немилосердні.
Голос їхній реве, наче море,
коли вони на конях мчать.
Вишикувані вони,
як воїни для битви проти тебе, Вавилон.
43Цар Вавилона довідався про них,
і руки в нього від жаху заніміли.
Смуток охопив його, біль, мов при пологах».
44Всевишній каже:
«Як лев виходить з чагарів Йордану
на рясні пасовиська, та худоба вмить тікає,
так вмить Едом Я прожену з землі його.
Хто ж той обранець, кого на це призначу?
Хто Мені рівня? Хто викличе Мене?
Який пастух переді Мною встоїть?»
45Тож слухайте Господню пораду,
яку дає Він Вавилону,
що Він замислив проти краю вавилонян:
«Найменших із отари заберуть,
спустошить їхнє пасовисько Він за все,
що наробили.
46Від галасу, що Вавилон здобуто,
здригнеться край увесь,
поміж народів пролунає новина,
що Вавилона більш немає».

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть