Книга Пророка Єремії 6

6
Облога Єрусалима
1Сини Веніаминові,
втікайте в безпечне місце і подалі від Єрусалима.
Сурміть у сурму в Текоа#6:1 Сурміть… в Текоа Тут гра слів, слово «сурміть» звучить майже так само, як слово «Текоа».,
і прапор підніміть над Бет-Гаккеремом.
Лихо і погибель з півночі ідуть.
2Я винищу дочку Сіону,
вродливу й витончену#6:2 вродливу й витончену У древньогебрейських рукописах значення цих слів незрозуміле..
3З отарами своїми пастухи чужі йдуть проти неї.
Поставили довкола вже намети,
кожен дбає про займище своє.
4Готуйтеся до битви проти неї.
Вставайте, виступаємо опівдні!
О горе нам, бо день уже пройшов
і довшають уже вечірні тіні.
5Вставайте, наступаємо вночі,
зруйнуймо мури єрусалимські!
6Бо саме так каже Господь Всемогутній:
«Зрубайте всі дерева навкруги Єрусалима,
насипте навпроти стін її вали,
бо на кару заслуговує вона,
тому що до краю сповнена насильством!
7Так, як криниця зберігає води свіжість,
так і Єрусалим береже гріхи свої.
Насильство й руйнування в ній,
хвороби й виразки завжди переді Мною.
8Бережися, о Єрусалиме,
щоб від тебе Я не відвернувся,
щоб не перетворив тебе на пустку».
9Ось що каже Господь Всемогутній:
«Вони дощенту обберуть всіх тих,
хто ще в Ізраїлі залишиться,
так само, як ґрона оббирають з винограду.
Перевіряють кожну гілку знову,
як роблять це винограду збирачі.
10До кого мушу говорити Я,
кого застерігати мушу?
Хто буде слухати Мене?
Закриті вуха в них,
вони нездатні приділить увагу.
Господнє слово — ніби жарт для них,
вони його почуть не хочуть.
11Вже переповнений Господнім гнівом я,
його утримувати в собі я вже стомився.
О Господи, вилий його на дитину на вулиці,
на хлопчиків юрбу, що між собою розмовляють,
навіть на чоловіка з жінкою або на старую з старим.
12Будинки їхні іншим віддадуть разом з полями і жінками,
бо руку Я заніс над цим народом».
Так каже Господь.
13«Бо справді кожен з них: від злидня і до пана —
всі тільки й дбають про наживу незаконну.
І від пророка до священика — всі брехуни.
14Вони лікують хворий дух Мого народу,
як легковажно кажуть: „Все гаразд!”
Коли насправді, геть, нема гаразду.
15Ганьба їм, бо вони мерзенну річ вчинили.
Та ж не соромляться вони того,
бо взагалі їм сором невідомий.
Тож упадуть вони разом з всіма, хто мусить впасти,
коли прийду карати їх», — Господь каже.
16Ось що Господь каже: «Ідіть дорогами,
розпитуйте й шукайте шляхи часів далеких.
Питайте де є стара путь.
Тим шляхом ідіть і знайдіть для себе спокій,
але вони сказали: „Не підем ми туди”.
17Поставив я над вами вартових, сказавши:
„Дослухайтеся звуку сурм!”
Вони відповіли: „Не будемо слухати!”
18Тож слухайте, народи,
й знайте свідчення того, що буде з ними#6:18 й знайте… з ними У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле..
19Земле, почуй! Наведу на народ цей біду,
на яку заслужили вони своїми лихими думками,
бо слів Моїх не слухають,
а Мій Закон зневажили вони.
20Навіщо Мені запашне куріння,
що надходить з Шеби#6:20 Шеба Країна на півдні від Ізраїлю, купці з якої торгували спеціями за часів Єремії.,
навіщо зілля із земель далеких?
Я не приймаю ваших подарунків,
не до вподоби Мені жертви ваші».
21Тож ось що Господь Бог каже:
«Поставлю Я народу цьому перешкоди,
і будуть спотикатися вони завжди.
Батьки й сини разом,
сусід з приятелем — усі загинуть».
22Ось що каже Господь:
«Народ великий піднімається на півночі,
і йде з віддалених кінців землі.
23Всі воїни в руках уже тримають лук і спис,
вони жорстокі і не мають милосердя.
Вони звучать, немов могутнє море,
коли на конях їдуть верхи.
Постали, як один,
до бою проти дочки Сіону.
24Ми звістку цю почули, і зомліли руки.
Нас туга охопила, біль,
мов муки жінки при пологах.
25Не виходьте в поле, не ходіть дорогою,
бо ворог має меч — повсюди небезпека.
26О, дорогий народе, одягнися в рам’я,
і попелом себе посип в знак суму.
Тужи, мов твій єдиний син помер,
і гірко голоси, бо руйнівник прийде.
27О Єреміє, Я тебе поставив тим,
хто випробовує метал,
щоби випробував ти Мій народ,
та стежив за життям їх повсякденним.
28Усі вони бунтівники запеклі,
розносять наклепи по всіх усюдах.
Мов мідь позеленіла,
мов заіржавіле залізо,
вони покриті іржею та брудом.
29Міхи роздмухують вогонь,
виходить оливо з горнила,
та це очищення, то марна річ,
бо гріх невилучений залишився.
30Людей цих зватимуть „нещирим сріблом”,
адже Господь відмовився від них».

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть