Від Луки 20
20
Звідки влада в Ісуса
(Мт. 21:23-27; Мк. 11:27-33)
1Одного дня, коли Ісус навчав людей у дворі храму, проповідуючи їм Благу Вість, до Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини. 2Вони запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
3-4У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
5Головні священики та книжники почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 6А якщо скажемо, що від людей, то весь цей люд закидає нас камінням, адже вони вважають, що Іоан був справді пророком». 7Тож вони відповіли: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення».
8Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
Бог посилає Свого Сина
(Мт. 21:33-46; Мк. 12:1-12)
9Після того Ісус розповів людям таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Потім здав виноградник в оренду та й надовго вирушив у мандри. 10Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю, але орендарі побили його й відіслали ні з чим. 11Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі й того побили. Вони безсоромно познущалися з нього й прогнали його з порожніми руками. 12Господар послав третього слугу, та вони й цього покалічили і вигнали геть.
13Тоді господар виноградника сказав собі: „Що ж мені робити? Мушу послати свого улюбленого сина. Може, вони хоч його поважатимуть”.
14Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 15Тож вони викинули сина господаря з виноградника і вбили його. То що тепер власникові виноградника діяти з ними? 16Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим».
Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»
17Та Ісус пильно подивився на них і мовив: «Яке ж тоді значення того, що сказано у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули,
став наріжним каменем?”#Пс. 118:22.
18Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений».
19Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би негайно схопити Його, але побоялися народу.
Цезареві — цезареве, а Богові — Боже
(Мт. 22:15-22; Мк. 12:13-17)
20Юдейські лідери пильно стежили за Ісусом Христом, намагаючись зловити Його на слові. Вони підіслали до Нього вивідників, які удавали з себе праведників, аби спровокувати Ісуса та мати підстави віддати Його до рук намісника, який мав владу заарештувати Христа. 21Тож вони сказали Йому: «Вчителю, ми знаємо, що усе, що Ти говориш і вчиш, є істиною, не зважаючи, хто Тебе слухає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. 22Тож скажи нам, чи то справедливо для нас сплачувати податки цезареві, чи ні?»
23Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: 24«Покажіть Мені динар. Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». 25Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
26Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.
Саддукеї намагаються зловити Ісуса на слові
(Мт. 22:23-33; Мк. 12:18-27)
27Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: 28«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”#20:28 Якщо чоловік… брата Див.: Повт. Закону 25:5-6..
29От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей. 30Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. 31Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей. 32Останньою померла жінка. 33Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
34Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються. 35Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться. 36Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони — діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
37Мойсей, в історії про палаючий кущ#20:37 Мойсей… палаючий кущ Див.: Вих. 3:1-12., ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”#20:37 Богом… Якова Див.: Вих. 3:6.. 38Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Всі вони все ще живі для Господа».
39Деякі з книжників промовили: «Добре сказано, Вчителю!» 40І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
Чи є Христос Сином Давидовим або Сином Божим?
(Мт. 22:41-46; Мк. 12:35-37)
41Тоді Ісус запитав книжників: «Чому деякі люди стверджують, що Христос — Син Давидів? 42-43Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:
„Господь Бог мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”#20:42-43 не покладу… до ніг Твоїх Або «підкорю Твоїй владі»..#Пс. 110:1.
44Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Ісус викриває книжників
(Мт. 23:1-36; Мк. 12:38-40; Лк. 11:37-54)
45Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням: 46«Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах. 47А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
Поточний вибір:
Від Луки 20: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International