Від Луки 9
9
Ісус виряджає Своїх апостолів
(Мт. 10:5-15; Мк. 6:7-13)
1Ісус покликав дванадцять апостолів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти хворих. 2Він почав надсилати їх, щоб проповідували вони про Царство Боже та зцілювали хворих. 3І сказав їм: «Нічого не беріть із собою в дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані запасної одежини. 4І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто. 5Там, де люди будуть негостинні до вас, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших#9:5 обтрусіть порох з ніг ваших Попередження. Це означало, що апостоли більш не бажали говорити з тими людьми., як попередження проти тих людей».
6Тож апостоли вирушили й пішли по всіх поселеннях, проповідуючи Добру Звістку й усюди зціляючи людей.
Ірод хоче бачити Ісуса
(Мт. 14:1-12; Мк. 6:14-29)
7Цар Ірод, почувши про все, що діється, збентежився, бо дехто казав, що це Іоан повстав із мертвих. 8Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи». 9Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.
Як Ісус нагодував п’ять тисяч чоловіків
(Мт. 14:13-21; Мк. 6:30-44; Ін. 6:1-14)
10Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди. 11Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.
12Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок». 13Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пішли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!» 14(З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік». 15Вони послухалися й усіх посадили на землю. 16Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ. 17Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
Петро називає Ісуса Христом
(Мт. 16:13-19; Мк. 8:27-29)
18Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?» 19Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ». 20Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро:
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
Ісус говорить про Свою смерть
(Мт. 16:21-28; Мк. 8:31–9:1)
21-22Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».
23І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе#9:23 зректися себе Або «зректися себе та своїх бажань»., узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною. 24Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його. 25Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?
26Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його#9:26 Син Людський… його Або «Я посоромлюся…»., коли явиться, у Своїй славі й славі Свого Батька та святих Ангелів. 27Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».
Ісус розмовляє з Мойсеєм та Іллєю
(Мт. 17:1-8; Мк. 9:2-8)
28Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися. 29І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим. 30Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом. 31Вони явилися в сяйві слави й говорили з Ісусом про Його смерть в Єрусалимі, через яку Йому належало пройти.
32Петро і ті, хто були з ним, заснули. Прокинувшись, вони побачили Ісуса в сяйві слави і двох чоловіків, які стояли поруч із Ним. 33І якраз, коли ті двоє залишали Ісуса, Петро звернувся до Нього: «Господарю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». (Він й сам не знав, що говорить).
34Та поки Петро так промовляв, злинула хмара й огорнула їх усіх своєю тінню. Учні злякалися, опинившись у хмарі. 35Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»
36Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.
Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом
(Мт. 17:14-18; Мк. 9:14-27)
37Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп. 38Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина! 39Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає. 40Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
41І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене». 42Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.
43Усі присутні були враженні міццю Божою.
Ісус говорить про Свою смерть
(Мт. 17:22-23; Мк. 9:30-32)
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів: 44«Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей». 45Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.
Хто є самим великим у Царстві Небеснім
(Мт. 18:1-5; Мк. 9:33-37)
46Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим. 47-48Ісусу були відомі їхні потаємні думки. Він узяв дитину, поставив її біля Себе і звернувся до учнів: «Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. Отож справді, той серед вас стане найбільшим у Царстві Небеснім, хто буде найміншим».
Хто не проти нас, той з нами
(Мк. 9:38-40)
49А Іоан розповів: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».
50Та Ісус відповів Іоанові: «Не зупиняйте його, бо той, хто не проти вас — той за вас».
Самаритяни не приймають Ісуса
51Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму. 52Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу. 53Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.
54Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?]#9:54 як чинив Ілля? У деяких древньогрецьких рукописах цих слів немає.»
55Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите? 56Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх»]#9:56 Ісус… рятувати їх У деяких древньогрецьких рукописах цих слів немає.. І вони вирушили до іншого міста.
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 8:19-22)
57По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов». 58Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
59Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька». 60Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».
61Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми». 62Та Ісус відповів: «Ті, хто, взявшись за плуг, дивляться назад, — не гідні Царства Божого».
Поточний вибір:
Від Луки 9: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International