Михея 7
7
Михей засмучений злом, що коять люди
1О горе мені, я мов сад після збору плодів,
немов виноградник, як зірвано грона з лози.
Немає кетяга, аби покуштувати,
ані добірних смокв, яких душа так прагне.
2Немає більше відданих людей у краї,
і жодного порядного немає.
Усі замислюють, як засідку зробити і вбити,
одне на одного з тенетами полюють.
3І вміло руки їхні чинять зло.
Вельможа і суддя вимагають хабарі,
народ усе їм робить на догоду.
4Найкращий з них, немов шипшина,
найправедніший — гірший за колючий живопліт.
День покарання близько
Час покарання,
проголошений твоїми пророками#7:4 пророками Буквально «вартовими». Як правило, вартові стояли на стінах міста та попереджали мешканців заздалегідь про загрозу., вже близько.
Година покарання вашого прийшла!
Від збентеження не врятуватись вам!
5Не покладайтесь на сусіда,
не довіряйтеся найближчим друзям.
Пильнуй, що кажеш ти своїй коханій (дружині).
6Бо зневажає син батька свого,
дочка на матір повстає,
невістка на свекруху,
і найлютіші вороги людини — її домашні.
Господь Спаситель
7То буду Господа я виглядати,
чекатиму терпляче я на Бога, Спасителя мого.
Мій Бог мене почує!
8Не зловтішайся з мене, враже,
бо хоч я впав, та підведусь,
хоч я у темряві, Господь мені за світло.
Господь вибачає
9Я мушу зносити Господній гнів,
бо проти Нього Я згрішив.
Нарешті Він розсудить
і вирок справедливий винесе мені.
Він виведе мене на світло,
і я побачу праведність Його.
10Побачать вороги мої,
і вкриються ганьбою.
Я збиткуватимуся з тих, хто говорив мені:
«То де ж Господь твій Бог?»
І я побачу, як їх топчуть люди,
так само, як і вулиці брудні.
Повернення Ізраїлю
11Надходить день відбудови мурів твоїх,
то буде день, коли розширяться твої кордони.
12Прийдуть до тебе того дня всі рештки:
від Ассирії і до Єгипту, і від Єгипту до річки Євфрат,
від моря і до моря, від гір до гір.
13Лежатимуть спустошені навколишні краї за те,
що їхні мешканці вчинили.
14Паси овець, якими володієш, ґирлиґою своєю,
вони живуть на самоті в лісах, та на горі Кармел.
Нехай пасуться у Башані й Ґілеаді,
як то було за давнішніх часів.
15О Господи, Ти обіцяв:
«Як і у день, коли ви вийшли із земель Єгипту,
явлю Я чудеса Свої».
16Нехай народи міць Мою побачать,
засоромляться нехай своєї сили.
Нехай уста свої руками затуляють,
та вуха затуливши, відмовляться слухати.
17Хай качаються в поросі, наче та гадюка,
немов комахи, що плазують по землі.
Нехай тремтять, хай з жахом повиходять із фортець
до Господа, до Бога нашого,
нехай тремтять в повазі, Тебе боячись!
18Хто Бог іще такий, як Ти?
Хто вибачає нечестиві вчинки,
прощає злочини Свого народу решткам,
хто не тримає зла і виявляє милосердя залюбки?
19Він знову змилосердиться над нами
і скине всі наші гріхи в морські глибини.
20Ти Якову вірний будеш
і Аврааму#7:20 Авраам У цьому вірші мається на увазі весь народ Ізраїлю. Див.: «Авраам». явиш Свою ласку,
як присягнувся нашим пращурам за давніх ще часів.
Поточний вибір:
Михея 7: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International