Розумний син порадам батьківським радіє,
насмішник відмітає повчання.
Плоди людського розуму — на благо,
а лицемірам лиш насильство дістається.
Хто стежить за вустами, той береже своє життя,
хто не тримає за зубами язика, той себе губить!
Нероба має прагнення великі, та марно,
а працьовитий має всього вдосталь.
Людина праведна ненавидить брехню,
безбожник чинить недостойно і немилосердно.
Цнотливого боронить справедливість,
а грішника зборює зло.
Один заможним прикидається, не маючи нічого,
а інший злиднем прикидається, хоча й багатий.
Багатий платить за життя своїм багатством,
а вбогий навіть не звертає уваги на погрози.
Праведника світло звеселяє,
а світильник безбожника гасне.
Пиха породжує сварки самі,
мудрі ті, хто радиться з іншими.
Безчесно нажите багатство зведеться нанівець,
багатство, нажите у поті чола, незмірно зросте.
Довге чекання спустошує душу,
а здійснене бажання — це дерево життя.
Хто зневажає настанови, той собі зашкодить,
а хто накази шанує, матиме винагороду.
Вчення мудреця — то джерело життя,
воно не дасть потрапити в лабети смерті.
Добрий розум приносить втіху,
шлях безвірних веде до погибелі.
Кожна розумна людина діє розважливо,
а нерозумна виставляє свою тупість напоказ.
Неправедний посланець спричиняє біду,
а праведний приносить порятунок.
Хто не зважає на повчання,
того чекають бідність і зневага;
всі поважатимуть того, хто застереження шанує.
Бажання сповнене — то втіха для душі,
а відвернутися від зла — для дурня то відраза.
Хто з мудрими спілкується, мудрішим стане,
хто з телепнями водиться, потрапить у халепу.
Грішників переслідують невдачі,
на праведних чекає добра доля.
Добра людина залишає спадок онукам,
а грішника добро до праведника перейде.
Необроблена земля бідака може дати гарний врожай,
та нерідко його наділ несправедливо відбирають.
Хто з малку не повчає дитину,
той її не любить, а сина любить той,
хто поспішає навчити мудрості його.
Праведний має їжі вдосталь,
а шлунок неправедного буде порожній.