Приповiстi 13:1-25

Поділитись

Приповiстi 13:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Розумний син порадам батьківським радіє, насмішник відмітає повчання. Плоди людського розуму — на благо, а лицемірам лиш насильство дістається. Хто стежить за вустами, той береже своє життя, хто не тримає за зубами язика, той себе губить! Нероба має прагнення великі, та марно, а працьовитий має всього вдосталь. Людина праведна ненавидить брехню, безбожник чинить недостойно і немилосердно. Цнотливого боронить справедливість, а грішника зборює зло. Один заможним прикидається, не маючи нічого, а інший злиднем прикидається, хоча й багатий. Багатий платить за життя своїм багатством, а вбогий навіть не звертає уваги на погрози. Праведника світло звеселяє, а світильник безбожника гасне. Пиха породжує сварки самі, мудрі ті, хто радиться з іншими. Безчесно нажите багатство зведеться нанівець, багатство, нажите у поті чола, незмірно зросте. Довге чекання спустошує душу, а здійснене бажання — це дерево життя. Хто зневажає настанови, той собі зашкодить, а хто накази шанує, матиме винагороду. Вчення мудреця — то джерело життя, воно не дасть потрапити в лабети смерті. Добрий розум приносить втіху, шлях безвірних веде до погибелі. Кожна розумна людина діє розважливо, а нерозумна виставляє свою тупість напоказ. Неправедний посланець спричиняє біду, а праведний приносить порятунок. Хто не зважає на повчання, того чекають бідність і зневага; всі поважатимуть того, хто застереження шанує. Бажання сповнене — то втіха для душі, а відвернутися від зла — для дурня то відраза. Хто з мудрими спілкується, мудрішим стане, хто з телепнями водиться, потрапить у халепу. Грішників переслідують невдачі, на праведних чекає добра доля. Добра людина залишає спадок онукам, а грішника добро до праведника перейде. Необроблена земля бідака може дати гарний врожай, та нерідко його наділ несправедливо відбирають. Хто з малку не повчає дитину, той її не любить, а сина любить той, хто поспішає навчити мудрості його. Праведний має їжі вдосталь, а шлунок неправедного буде порожній.

Приповiстi 13:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає. З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство. Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль. Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься. Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює. Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника. Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього. Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує. Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне. Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться. Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує. Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя. Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться. Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти. Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них. Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує. Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік. Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він. Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним. Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде. Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром. Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного. Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ’я. Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Приповiстi 13:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Кмітливий син слухняний батькові, а неслухняний — на погибель. Добрий споживає плоди праведності, а душі беззаконних передчасно гинуть. Хто стереже свої уста, береже свою душу. А в кого нестримані уста, той сам набереться страху. Кожний ледар тільки жадає, а рука заповзятливого — у турботах. Праведний ненавидить погане слово, а безбожний зазнає ганьби і не має відваги. Праведність оберігає добродушних, гріх же робить жалюгідними безбожних. Дехто, хоч нічого не має, видає себе за багатого, інші ж — покірні, хоч і мають велике багатство. Викуп людської душі — його особисте багатство, а бідний при загрозі не втримається. Світло праведних — безперестанне, а світло безбожних згасає. Підступні душі блукають у гріхах, а праведні співчувають і виявляють милосердя. Злий в гордості чинить зло, а ті, хто пізнає сам себе, — мудрі. Багатство, яке беззаконно та швидко нагромаджене, тане, а в того, хто збирає з побожністю, воно буде примножуватися. Праведний — милосердний і позичає. Кращий той, хто починає від серця допомагати, ніж той, хто лише обіцяє і пробуджує надію. Адже добре бажання — дерево життя. Хто нехтує справою, то вона знехтує і ним. Хто боїться заповіді, той душевно здоровий. Для лукавого сина немає нічого доброго, а в мудрого раба справи матимуть успіх, і його дорога стане прямою. Правило мудрого — джерело життя, а нерозумний гине в пастці. Добрий розум приносить прихильність; знання закону є властивим для доброго розуміння; дороги ж зарозумілих — на погибель. Кожний кмітливий діє розважливо, а немудрий відкриває своє зло. Зухвалий цар упаде в зло, а вірний вісник визволить його. Виховання усуває бідність і ганьбу; хто ж уважний до звинувачень, той буде прославлений. Бажання побожних приносять насолоду для душі, а діла безбожних далекі від знання. Хто ходить з мудрими, — буде мудрий, упізнають і того, хто ходить з нерозумними. Зло переслідуватиме грішників, а праведних огорне добро. Добрий чоловік матиме як спадок онуків, а багатство безбожних зберігається для праведних. Праведні проводитимуть многії літа в заможності, а неправедні скоро загинуть. Хто шкодує різки, той ненавидить свого сина. Хто його любить, той старанно його навчає. Коли праведний їсть, він насичує свою душу, а душі безбожних — нужденні.

Приповiстi 13:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору. Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло. Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда. Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься. Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить. Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество. Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий. Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує. Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає. Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість. Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його. Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї. Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату. Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї. Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна. Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту. Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок. Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі. Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого. Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє. За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду. Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного. Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок. Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його. Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.