Книга Приказок 17:1-28

Книга Приказок 17:1-28 UMT

Краще мати скоринку хліба й жити з миром, ніж мати багатий дім й сваритися. Мудрий слуга може правити нікчемним сином і розділити спадщину з його братами. Для срібла — тигель, для золота — горнило, а для випробувань — Господь. Злочинець уважний до слова лихого; брехун і сам зважає на брехливе слово. Хто збиткується з убогого, той ображає Творця; хто радіє з нещастя ближнього, той буде сам покараний. Старі увінчані онуками своїми, а славою синів є їхні батьки. Не годиться нерозумному бути пишномовним, тим більше можновладцеві — брехливим. В очах хабарника хабар, як талісман удачі, куди не повернеться, там йому щастить. Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі, а хто переповідає її, той розбиває дружбу. Одне застереження більше впливає на розумну людину, ніж сто ударів на дурня. Та й непокірний той, хто прагне зла! Та ж він діждеться невблаганного посланця, який здійснить Господню кару! Краще натрапити на ведмедицю, в якої украли малят, ніж на дурня з його дурницями. Якщо відплатиш злом за добро, з твоєї оселі ніколи не щезне зло. Сварка починається з необережних слів, тож ліпше замовкни, доки суперечка не розгорілася. І той, хто виправдовує винного, і той, хто засуджує невинного, — обидва огидні Господу. Яка користь з грошей в руках у дурня? Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має? Друг залишається другом завжди, а брат народжується, щоб розділити нещастя. Нерозважливий той, хто поспішно ближньому дає під заклад, або ручається за ближнього свого. Кому подобається ображати, той любить сварки, як заколотник до скандалу, так і скупий веде до злиднів. Підступний не знайде добра, улесливий накличе собі лихо. Хто народжує дурня, пожинає смуток, батько лайдака не знатиме втіхи. Веселе серце — то міцне здоров’я, а дух пригнічений підточує сили. Неправедний нишком бере хабарі, аби не панувала справедливість. Розважливий мудрістю керується, а нерозумний ніколи не зосередиться. Нерозумний син засмучує батька і сповнює серце матері гіркотою. То зле, коли карають невинних або катують праведних за їхню чесність. Освічений знає ціну словам, розумний вміє стримувати себе. Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим; коли не розпускає язик, справляє враження розумного.