Книга Приказок 27
27
1Не хвалися завтрашнім днем,
бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
хтось інший, а не власні уста!
3Камінь — важкий, пісок не легко нести,
але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4Лють — жорстоке почуття,
гнів заливає, наче повінь,
та перед ревнощами хто вистоїть?
5Краще — відкритий осуд,
ніж приховане кохання.
6Рани, отримані від друга — на користь,
бо не зі зла, а поцілунок ворога — підступний.
7Ситий і на мед не гляне,
а для голодного й гірке — солодке.
8Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
задушевність друга приємна щирою порадою.
10Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
візьми заставу у нього заради чужинця.
14Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
то вважай, що він прокльони шле.
15Постійні краплі зі стелі у день дощовий
і пащекувата дружина — однаково огидні.
16Тримати її все одно, що приховувати вітер
або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17Залізо гострить залізо,
так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19Як у воді віддзеркалюється обличчя,
так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20Шеол та Абаддон#27:20 Абаддон Абаддон, як і Шеол — притулок мертвих, який ніколи не заповнюється вщерть. ніколи не вдоволені,
так і людським очам — усе мало.
21Для срібла — тигель, для золота — горно,
а людина проходить через випробування славою.
22Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
дурість із нього все одно не витовчеш.
23Дбай про отару свою,
добре пильнуй свою череду.
24Адже багатство не збережеш навічно,
і корони не стане на прийдешні покоління.
25Коли трава жухне, а потім нова виростає,
коли збирають сіно на схилах,
26тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
і кози, щоб сплатити за лан.
27Тоді буде вдосталь козячого молока,
щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
і щоб слуги твої жили й не хворіли.
Поточний вибір:
Книга Приказок 27: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Книга Приказок 27
27
1Не хвалися завтрашнім днем,
бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
хтось інший, а не власні уста!
3Камінь — важкий, пісок не легко нести,
але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4Лють — жорстоке почуття,
гнів заливає, наче повінь,
та перед ревнощами хто вистоїть?
5Краще — відкритий осуд,
ніж приховане кохання.
6Рани, отримані від друга — на користь,
бо не зі зла, а поцілунок ворога — підступний.
7Ситий і на мед не гляне,
а для голодного й гірке — солодке.
8Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
задушевність друга приємна щирою порадою.
10Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
візьми заставу у нього заради чужинця.
14Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
то вважай, що він прокльони шле.
15Постійні краплі зі стелі у день дощовий
і пащекувата дружина — однаково огидні.
16Тримати її все одно, що приховувати вітер
або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17Залізо гострить залізо,
так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19Як у воді віддзеркалюється обличчя,
так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20Шеол та Абаддон#27:20 Абаддон Абаддон, як і Шеол — притулок мертвих, який ніколи не заповнюється вщерть. ніколи не вдоволені,
так і людським очам — усе мало.
21Для срібла — тигель, для золота — горно,
а людина проходить через випробування славою.
22Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
дурість із нього все одно не витовчеш.
23Дбай про отару свою,
добре пильнуй свою череду.
24Адже багатство не збережеш навічно,
і корони не стане на прийдешні покоління.
25Коли трава жухне, а потім нова виростає,
коли збирають сіно на схилах,
26тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
і кози, щоб сплатити за лан.
27Тоді буде вдосталь козячого молока,
щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
і щоб слуги твої жили й не хворіли.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International