Книга Приказок 27

27
1Не хвалися завтрашнім днем,
бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
хтось інший, а не власні уста!
3Камінь — важкий, пісок не легко нести,
але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4Лють — жорстоке почуття,
гнів заливає, наче повінь,
та перед ревнощами хто вистоїть?
5Краще — відкритий осуд,
ніж приховане кохання.
6Рани, отримані від друга — на користь,
бо не зі зла, а поцілунок ворога — підступний.
7Ситий і на мед не гляне,
а для голодного й гірке — солодке.
8Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
задушевність друга приємна щирою порадою.
10Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
візьми заставу у нього заради чужинця.
14Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
то вважай, що він прокльони шле.
15Постійні краплі зі стелі у день дощовий
і пащекувата дружина — однаково огидні.
16Тримати її все одно, що приховувати вітер
або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17Залізо гострить залізо,
так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19Як у воді віддзеркалюється обличчя,
так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20Шеол та Абаддон#27:20 Абаддон Абаддон, як і Шеол — притулок мертвих, який ніколи не заповнюється вщерть. ніколи не вдоволені,
так і людським очам — усе мало.
21Для срібла — тигель, для золота — горно,
а людина проходить через випробування славою.
22Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
дурість із нього все одно не витовчеш.
23Дбай про отару свою,
добре пильнуй свою череду.
24Адже багатство не збережеш навічно,
і корони не стане на прийдешні покоління.
25Коли трава жухне, а потім нова виростає,
коли збирають сіно на схилах,
26тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
і кози, щоб сплатити за лан.
27Тоді буде вдосталь козячого молока,
щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
і щоб слуги твої жили й не хворіли.

Поточний вибір:

Книга Приказок 27: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть