Пісня над Піснями 4
4
Чоловік промовляє до Неї
1Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Ти прегарна!
Твої очі, немов голубки за твоїм покривалом.
Твоє волосся грайливе, мов козляток зграйка,
які спускаються в долину з Ґілеадських гір.
2А твої зуби білі, наче вівці,
які отарою виходять із купелі.
Народить кожна пару близнюків,
і жодної неплідної немає.
3Твої уста, немов червоний шовк,
слова такі солодкі з них злітають.
За покривалом щоки,
мов скибочки розтятого гранату.
4Подібна шия до Давидової башти;
вона трофеями обвішана так рясно,
відважних воїнів то все щити.
5А груди, ніби двоє оленяток,
немов газелі двоє близнюків,
які серед лілій пасуться.
6На гору миррову піду я сам,
піду на цілі гори фиміаму#4:6 гори фиміаму Очевидно, йдеться про жіночі груди, змащені цими пахощами.,
аж доки не зробить день останній подих,
і не втечуть від нього вечірні тіні.
7Моя кохана, все в тобі прекрасне,
і в досконалості твоїй немає вад.
8Ходімо із Ливану, наречена,
давай з Ливану ми повернемось удвох.
Поглянь униз з вершини Амана,
з вершин Сеніру та Хермону#4:8 Амана, Сеніру, Хермону Це назви трьох гір у північному Ізраїлі та Ливані.,
із лігв лев’ячих,
із леопардових схованок гірських.
9О наречена моя, ти украла моє серце;
Одним лиш поглядом ти вразила мене,
о суджена, одним разком намиста.
10Прекрасні твої любощі, о сестро#4:10 о сестро «Сестро» не означає, що вони кровні родичі. Так міг звертатися чоловік до будь-якої жінки свого віку..
Вони, о суджена, вина п’янкіші,
і запах пахощів твоїх солодший від парфумів.
11З уст твоїх, люба, солодкий точиться мед,
під язиком твоїм мед з молоком,
запах вбрання твого — запах ливанського кедра#4:11 кедра Або «найсолодшого з парфумів»..
12Ти чиста, немов садок за брамою кріпкою,
ніби водограй закритий.
13Твоя омита шкіра — сад ґранатовий,
з рясними і добірними плодами, з хною.
14Нард і шафран, татарське зілля і кориця,
духмяний нард, і мирро, і алое,
і пахощі усі найзапашніші.
15Ти, мов криниця у саду,
колодязь з чистою водою,
що лине з гір Ливанських.
Жінка у відповідь
16Північний вітре, пробудись,
прилинь сюди, південний вітре.
Повій на сад мій, пахощі розвій.
Нехай прийде до свого саду мій коханий
і хай він спожива рясні плоди його.
Поточний вибір:
Пісня над Піснями 4: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International