А цей скарб ми маємо в глиняному посуді, щоб надзвичайність сили була Божою, а не від нас.
Ми звідусюди стиснені, але не роздавлені; у замішанні, але не у відчаї;
гнані, але не залишені; збиті, але не вбиті;
завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашому тілі.
Бо нас, живих, завжди видають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашій смертній плоті.
Так що смерть діє в нас, а життя — у вас.
Та маючи той самий дух віри згідно з написаним: Я вірив, тому й говорив, — і ми віримо, тому й говоримо,
знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас через Ісуса і поставить перед Собою разом з вами.
Бо все це ради вас, щоб благодать, примножившись через багатьох, викликала подяку на славу Божу.
Тому ми не падаємо духом, а якщо наша зовнішня людина й марніє, то внутрішня день за днем обно́влюється.
Бо короткочасна легкість нашої скорботи виробляє для нас у надзвичайному надмірі вічну вагу слави,
коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме; бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.
Біблія
Біблія для діточок
