Луки 16:1-13

Сказав же і Своїм учням: Був один багатий чоловік, який мав управителя, і йому донесли на нього, що той марнує його майно. Він покликав його і сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо ти не можеш більше управляти. Управитель сказав у собі: Що мені робити? Мій господар забирає в мене управління. Копати не можу, просити милостиню соромлюсь. Я знаю, що зробити, щоб, коли буду відсторонений від управління, люди прийняли мене в свої доми. I, покликавши окремо кожного з боржників свого господаря, сказав першому: Скільки ти винен моєму господарю? Той сказав: Сто батів оливи. Він сказав йому: Бери свою розписку, швидше сідай і пиши: «п’ятдесят». Потім сказав іншому: А ти скільки винен? Той сказав: Сто корів пшениці. Він каже йому: Бери свою розписку і пиши: «вісімдесят». I похвалив господар неправедного управителя за те, що розумно зробив; бо сини цього світу розумніші зі своїм родом від синів світла. I Я кажу вам: Здобувайте собі друзів мамоною неправедною, щоб, коли вас не стане, вони прийняли вас у вічні оселі. Вірний у найменшому і у великому вірний, а неправедний у найменшому і у великому неправедний. Тож якщо в неправедній мамоні ви не були вірні, хто довірить вам істинне багатство? I якщо в чужому ви не були вірні, хто дасть вам ваше? Жоден слуга не може служити двом господарям, бо або одного буде ненавидіти, а іншого любити, або одному буде відданий, а іншого буде зневажати; не можете служити Богові й мамоні.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Луки 16:1-13