Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: Он Твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу.
Та Він сказав їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
Як він увійшов у дім Божий і з’їв хліби покладання, які не можна було їсти ні йому, ні тим, що були з ним, а тільки одним священникам?
Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священники в Храмі оскверняють суботу і не винні?
Кажу ж вам, що тут є Більший від Храму.
Якби ви знали, що значить: Милості хочу, а не жертви, — то не засудили б невинних.
Бо Син Людський є Господом і суботи.
Пішовши звідти, Він прийшов у їхню синагогу.
І ось там був чоловік із сухою рукою; і Його запитали: Чи можна зціляти в суботу? — щоб звинуватити Його.
Він же сказав їм: Яка з вас людина, яка має одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме її і не витягне?
Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тому можна в суботу робити добро.
Тоді каже тому чоловікові: Простягни свою руку! Той простягнув, і вона стала здорова, як і інша.
Фарисеї ж вийшли і змовилися проти Нього, щоб погубити Його.
Та Ісус, дізнавшись про це, пішов звідти, і за Ним пішло багато людей, і Він усіх їх зцілив.
І заборонив їм розголошувати про Нього,
щоб збулося сказане через пророка Ісаю:
Ось Мій Слуга, Якого Я вибрав, Мій Улюблений, до Якого благоволить Моя душа. Покладу на Нього Свій Дух, і Він проголосить язичникам правосуддя.
Він не буде сперечатись і не буде кричати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях.
Надломленої очеретини не доламає і тліючого ґноту не погасить, поки не приведе правосуддя до перемоги.
І на Його ім’я будуть надіятися язичники.
Тоді привели до Нього біснуватого — сліпого й німого, — і Він зцілив його, так що сліпий і німий став і говорити, і бачити.