Вiд Матвiя 12:1-21
Вiд Матвiя 12:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус проходив пшеничним полем. Його учні зголодніли й почали зривати пшеничні колоски та їсти зерно. Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?» Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? Вони ввійшли до дому Божого і з’їли священні хліби, що були наготовані Богові, хоч ті підношення, за Законом, ніхто не міг їсти, крім священиків. Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в храмі порушують закон про суботу і провини не мають? Але кажу Я вам, тут щось величніше, ніж храм. Якби ви розуміли, що означають слова Святого Писання: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, — то не судили б невинних, бо Син Людський — Господь і над суботою». Тоді Ісус пішов звідти до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою. Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він порушує Закон. Тож вони спитали Ісуса: «Чи дозволено Законом Мойсеєвим зціляти в суботу?» Та Він відповів їм: «Кожний з вас витягне вівцю з ями, якщо вона впаде туди в суботу. А людина — значно важливіша за вівцю. Отже, Закон Мойсеїв дозволяє робити добро в суботу». Тоді Ісус сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» І той простягнув її, і вона стала знову здоровою, як і друга. Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його. Довідавшись про наміри фарисеїв, Ісус подався звідти геть. І великий натовп ішов слідом, та Він зцілював усіх недужих. Але ж Він попередив їх, щоб не розголошували, хто Він такий. Це сталося, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Ось Мій слуга, Якого Я обрав; Мій улюблений, Якого вподобав. Я вкладу в Нього Дух Свій, і Він проголосить справедливість народам. Він не буде сперечатися або кричати, і ніхто не чутиме Його голосу на вулицях. Він не зламає навіть тріснутої очеретини, не загасить тліючої свічки, аж доки не зробить так, щоб справедливість перемогла. І всі народи покладатимуть на Нього надії».
Вiд Матвiя 12:1-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: Он Твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу. Та Він сказав їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у дім Божий і з’їв хліби покладання, які не можна було їсти ні йому, ні тим, що були з ним, а тільки одним священникам? Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священники в Храмі оскверняють суботу і не винні? Кажу ж вам, що тут є Більший від Храму. Якби ви знали, що значить: Милості хочу, а не жертви, — то не засудили б невинних. Бо Син Людський є Господом і суботи. Пішовши звідти, Він прийшов у їхню синагогу. І ось там був чоловік із сухою рукою; і Його запитали: Чи можна зціляти в суботу? — щоб звинуватити Його. Він же сказав їм: Яка з вас людина, яка має одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме її і не витягне? Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тому можна в суботу робити добро. Тоді каже тому чоловікові: Простягни свою руку! Той простягнув, і вона стала здорова, як і інша. Фарисеї ж вийшли і змовилися проти Нього, щоб погубити Його. Та Ісус, дізнавшись про це, пішов звідти, і за Ним пішло багато людей, і Він усіх їх зцілив. І заборонив їм розголошувати про Нього, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: Ось Мій Слуга, Якого Я вибрав, Мій Улюблений, до Якого благоволить Моя душа. Покладу на Нього Свій Дух, і Він проголосить язичникам правосуддя. Він не буде сперечатись і не буде кричати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях. Надломленої очеретини не доламає і тліючого ґноту не погасить, поки не приведе правосуддя до перемоги. І на Його ім’я будуть надіятися язичники. Тоді привели до Нього біснуватого — сліпого й німого, — і Він зцілив його, так що сліпий і німий став і говорити, і бачити.
Вiд Матвiя 12:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти. Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу... А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним? Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам? Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних... Бо Син Людський Господь і суботі! І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга... Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?... А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх. А Він наказав їм суворо Його не виявляти, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам. Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги... І погани надіятись будуть на Ймення Його!
Вiд Матвiя 12:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти. А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу. Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним? Коли ввійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були! Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні? Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм. Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних. Адже Син Людський є Володарем і суботи. І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги; там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати? А Він відказав їм: Чи є хтось з-поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме, та й не витягне її? А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро. Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга. А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити. Ісус же, довідавшись про це, пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх, але застеріг їх, щоб не виявляли Його, аби збулося сказане через пророка Ісаю, який промовляв: Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам. Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу. Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги. І на Його Ім’я будуть надіятися народи!
Вiд Матвiя 12:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти. Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу. Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним: як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам? Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті? Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви. А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих. Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи. І, пійшовши звідтіля, увійшов у школу їх. І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його. Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її? Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу. Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга. Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його. Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх, та й наказав їм, щоб не виявляли Його: щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд; не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях; приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги; і на ймя його вповати муть погане.