У відповідь Ісус знову почав говорити до них притчами:
Царство Небесне подібне до царя, який влаштував своєму сину весілля.
І послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не схотіли прийти.
Він знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: ось я приготував свій обід — мої бички й відгодовані телята зарізані, і все готове; приходьте на весілля.
Та вони знехтували і пішли, хто на своє поле, а хто на свою торгівлю.
А інші, схопивши його рабів, зневажили їх і вбили.
Почувши про це, цар розгнівався і послав свої війська, і знищив тих убивць, а їхнє місто спалив.
Тоді каже своїм рабам: Весілля готове, а запрошені не були гідні.
Тому підіть на головні шляхи і всіх, кого тільки зустрінете, запрошуйте на весілля.
І ті раби, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки зустріли — і злих, і добрих; і весілля наповнилося гостями.
Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, одягненого не у весільний одяг,
і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
Тоді цар сказав слугам: Зв’яжіть йому руки й ноги, візьміть його і киньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
Бо багато покликаних, та мало вибраних.
Біблія
Біблія для діточок
