Вiд Матвiя 22:1-14
Вiд Матвiя 22:1-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав: «Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина. Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити. Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!” Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ. Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили. Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив. І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому. Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”. Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей. Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав. Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю. Бо багато покликаних, але мало вибраних”».
Вiд Матвiя 22:1-14 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
У відповідь Ісус знову почав говорити до них притчами: Царство Небесне подібне до царя, який влаштував своєму сину весілля. І послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не схотіли прийти. Він знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: ось я приготував свій обід — мої бички й відгодовані телята зарізані, і все готове; приходьте на весілля. Та вони знехтували і пішли, хто на своє поле, а хто на свою торгівлю. А інші, схопивши його рабів, зневажили їх і вбили. Почувши про це, цар розгнівався і послав свої війська, і знищив тих убивць, а їхнє місто спалив. Тоді каже своїм рабам: Весілля готове, а запрошені не були гідні. Тому підіть на головні шляхи і всіх, кого тільки зустрінете, запрошуйте на весілля. І ті раби, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки зустріли — і злих, і добрих; і весілля наповнилося гостями. Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, одягненого не у весільний одяг, і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав. Тоді цар сказав слугам: Зв’яжіть йому руки й ноги, візьміть його і киньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. Бо багато покликаних, та мало вибраних.
Вiд Матвiя 22:1-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи: Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. Тоді цар сказав своїм слугам: Зв’яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... Бо багато покликаних, та вибраних мало.
Вiд Матвiя 22:1-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи: Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля! А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми. Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів. Адже багато запрошених, та мало вибраних!
Вiд Матвiя 22:1-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму; і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти. Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє. Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу; а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали. Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх. Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні. Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє. І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей. Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу; і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав. Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів. Багато бо званих, мало ж вибраних.