Коли Він вирушав у дорогу, підбіг один чоловік і, впавши перед Ним на коліна, запитав Його: Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?
Ісус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога.
Ти знаєш заповіді: Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не відбирай, шануй свого батька і матір.
Той сказав Йому у відповідь: Учителю, усе це я виконав з юності.
Ісус, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і, взявши хрест, іди за Мною.
Він похмурнів від цих слів і відійшов засмученим, бо мав багато добра.
Подивившись навколо, Ісус каже Своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже.
Учні були вражені Його словами, а Ісус, заговоривши, знову каже їм: Діти, як важко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже.
Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
Вони ще більше були вражені й казали один одному: Хто ж тоді може спастися?
Та Ісус, поглянувши на них, каже: Людям це неможливо, але не Богу, бо Богу все можливо.